Права дитини в Україні

        На дитину, як і на кожного громадянина країни,  поширюється весь комплекс громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних прав людини.

        Відповідно до статті 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

       У 1991 році Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини. На підставі положень Конституції України і Конвенції ООН про права дитини у 2001 році в Україні був прийнятий Закон «Про охорону дитинства», який визначає охорону дитинства стратегічним загальнонаціональним пріоритетом і з метою реалізації прав дитини на життя, охорону здоров»я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, установлює основні засади державної політики у цій сфері.

         Так, у статті 10 цього Закону України відмічається, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі і гідності дитини.

         Дитина має право особисто звернутися до державних органів виконавчої влади за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів. Розголошення чи публікація будь-якої інформації про дитину, що може заподіяти їй шкоду, без згоди законного представника дитини забороняється.

          Процедура розгляду скарг дітей на порушення їх прав і свобод, жорстоке поводження, насильство і знущання над ними в сім»ї та поза її межами встановлюється законодавством.

Роль органів внутрішніх справ у захисті прав дітей

         Діяльність органів внутрішніх справ направлена на захист дітей від :

• усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з ними, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють;
• втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів  і психотропних речовин;
• залучення до екстремістських та релігійних угруповань та течій, використання їх для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва тощо.

          Щорічно:

• до адміністративної відповідальності за невиконання обов’язків по вихованню своїх дітей притягається більше 20 тисяч батьків, за учинення насильства в сім’ї відносно дітей – понад 3 тисячі;

- складається та направляється до суду матеріалів на позбавлення батьківських прав – майже 3 тисячі;

- до кримінальної відповідальності за злісне невиконання батьками обов’язків по вихованню своїх дітей притягується більше 500 батьків;

- відносно 2 тисяч дорослих осіб порушується кримінальних справ за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у тому числі за втягнення у жебрацтво – відносно 100 осіб;

- встановлюється більше 300 фактів схиляння дорослими дітей до вживання наркотичних засобів;

- документується близько 2 тисяч фактів доведення неповнолітніх до стану алкогольного сп’яніння, майже тисячі фактів – незаконного продажу дітям алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Стан оперативної ситуації

 в підлітковому середовищі

        Щоденно з вулиці вилучається близько 60 бездоглядних та безпритульних дітей. До ОВС надходить майже 25 заяв про зникнення дітей.

       Щоденно 3 тисяч дітей стають жертвами злочинів.

Значна більшість дітей потерпають від корисливих злочинів- крадіжок, грабежів, розбоїв.

 Однією з причин цього є те, що самі підлітки своєю поведінкою провокують до вчинення відносно них протиправних дій:

- хизування золотими прикрасами та дорогими мобільними телефонами серед однолітків, на вулицях, громадських місцях;

- перебування поодинці у вечірній та нічний час на вулицях, у парках, громадських місцях.

Особливо це стосується дівчат, де поряд з учиненням пограбування нерідко має місце зґвалтування, а потім убивство.

Прикладом цього є випадок в одному з районних центрів, коли близько опівночі 16 річна дівчина сама поверталася додому у сусіднє село. Двоє злочинців спочатку відібрали у неї мобільний телефон, а потім зґвалтували і, щоб не бути викритими у злочині, убили неповнолітню.

Тому не варто демонструвати, особливо незнайомим, свої золоті прикраси, дорогі мобільні телефони та інші коштовності, перебувати на вулиці або повертатися самому додому у пізній час.

 У минулому році у результаті дорожньо-транспортних пригод потерпіло 630 підлітків. Непоодинокі випадки, коли підлітки потрапляють в ДТП через свою необачність – порушення правил дорожнього руху. 

 Протягом останніх років набуває поширення така проблема як використання дітей у секс-індустрії. Насамперед, це стосується проституції та порнографії. Реклама в засобах масової інформації, мережі Інтернет про цікаву і високооплачувану роботу, насамперед у сфері модельного бізнесу привертає увагу підлітків. При цьому нерідко неповнолітні навіть не здогадувались, що дорослі використовують їх у секс-бізнесі.

Прикладом цього може служити випадок в одному з обласних міст, де під вивіскою «фотоательє» знімали порнографічні фільми за участю дітей, куди останні прийшли на фотопроби на фотомоделей. 

Тому необхідно обачливо ставитися до сумнівних пропозицій щодо переспективної кар’єри у певному роді занять, при цьому бов’язково радитися з батьками.

Також має місце таке явище, як кіднепінг – викрадення дітей з метою подальшого їх викупу. У разі ж, коли ви стали жертвою цього злочину необхідно знайти будь-які можливості повідомити про це батькам, друзям, працівникам міліції.  Водночас, нерідкі факти, коли самі діти, як правило, із матеріально забезпечених сімей, розігрують своє викрадення і вимагають за «визволення» певну суму грошей у своїх же батьків.

 Особливо гостро постало питання наркоманії серед дітей. На обліках перебуває більше 5 тисяч неповнолітніх за вживання наркотичних засобів, у тому числі майже 500 з діагнозом «наркоманія». Саме на підростаюче покоління зорієнтована увага наркобізнесу. Нерідкі випадки, коли наркотичні засоби розповсюджуються в навчальних закладах. Задокументовано більше 130 таких фактів. Необхідно усвідомити, що наркотична залежність – це хвороба, яка важко піддається лікуванню. 

 Проблемою, на яку більшість дітей не звертає уваги, залишається насильство у школі, на вулицях, у громадських місцях. При цьому підлітки не замислюються над тим, що за умисне спричинення навіть невеликого синця наступає відповідальність – стаття 125 кримінального кодексу України.

Іншим, так би мовити видом хуліганства, є анонімні повідомлення про мінування навчальних закладів. Насамперед, вони спрямовані на зрив занять, іспитів або можуть бути просто дитячими пустощами. При цьому підлітки не замислюються за такі діяння наступає кримінальна відповідальність – ст. 259 КК України.

Більшість із цих дітей не усвідомлювали наслідки своїх учинків, інші були впевнені, що про їх причетність до вчинених злочинів міліції не стане  відомо.

Відповідальність неповнолітніх

        За учинення правопорушень та злочинів підлітки несуть відповідальність згідно чинного законодавства. Незнання законів не звільняє від відповідальності.

        Адміністративна відповідальність неповнолітніх настає з 16 років.  З початку року до адміністративної відповідальності притягнуто більше 8 тисяч дітей.

         У разі вчинення підлітками віком до 16 років адміністративних правопорушень до відповідальності згідно чинного законодавства притягаються їх батьки.

         Кримінальна відповідальність дітей наступає з 16 років, а за тяжкі та особливо тяжкі злочини з 14 років.

        У цьому році виявлено майже 9,5 тисяч дітей, які вчинили злочини, з них 2,5 тисячі – учні шкіл та 1 тисяча – учні професійно-технічних училищ.

        До неповнолітніх можуть бути застосовані міри покарання, пов’язані з реальним позбавленням волі (максимальний термін – 10 років).

         В Україні нараховується 11 виховних колоній для неповнолітніх, з них одна для дівчат. Станом на 01.08.2007 року в місцях позбавлення волі перебуває 2, 7 тисяч підлітків.

         До дітей, які вчинили суспільно-небезпечні діяння, до настання віку, з якого наступає кримінальна відповідальність (починаючи з 11 років), рішенням суду застосовуються міри виховного характеру. Однією з них є направлення дитини до спеціальних установ – спеціальних шкіл  та спеціальних професійно-технічних училищ на термін до 3 років.

        Протягом минулого року до цих закладів було поміщено 240 підлітків.

Вина

Найнебезпечніші правопорушення – злочини – описані у Кримінальному кодексі України.

Злочин завдає істотної шкоди найбільш значущим цінностям, які важливі як для окремої людини, так і всього суспільства – життю, свободі, здоров'ю, власності тощо.

Щоб застосувати до людини – імовірного злочинця – покаран­ня, слід установити вину цієї людини, тобто з'ясувати, що спонукало її діяти саме так, як вона ставилася до того, що робила, що стало результатом її діяння.

Злочин може бути скоєний як навмисно, так і з необережності (наприклад, якщо на слизькій дорозі водій не загальмував завчасно й здійснив наїзд на пішохода). Якщо людина розуміє незаконність своїх дій та їх небезпечні наслідки, однак бажає чи свідомо допускає настання саме таких наслідків – це умисно скоєний злочин (наприклад, крадіжку не можна скоїти з необереж­ності).

А от якщо людина легковажно сподівалася уникнути небезпеч­них наслідків, або ж навіть і не передбачала їх, хоча й мала передба­чити – тоді говорять про скоєння злочину з необережності.

Якщо вина особи встановлена й доведена, то суд призначає по­карання, що передбачене Кримінальним кодексом саме за цей вид злочину.

Вік і кримінальна відповідальність

Кримінальній відповідальності особа підлягає тільки після досяг­ненні певного віку. Вік кримінальної відповідальності в різних кра­їнах дуже різний. В Україні людина, яка вчинила злочин, підлягає покаранню, якщо вона до його вчинення досягла 16  років.

Проте якщо злочин, що скоєно, є тяжким (умисне вбивство, посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, судді, умисне тяжке тілесне ушкодження, диверсія, бандитизм, терористичний акт, захоплення заручників, зґвалтування, крадіжка, грабіж, розбій, вимагання, умисне знищення або пошкодження майна, незаконне заволодіння транспортними за­собами, хуліганство), то відповідальність за нього неповнолітній несе вже з 14 років.

Які види покарання можуть бути застосовані до неповнолітніх

3 12 кримінальних покарань, передбачених Кодексом, до непов­нолітніх застосовуються лише штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт, позбавлення волі на певний строк.

Якщо неповнолітній уперше вчинив злочин невеликої тяжкості і його виправлення можливе без застосування покарання, він може бути звільнений від кримінальної відповідальності. У таких випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного хара­ктеру:

-   застереження;

-   обмеження дозвілля;

-   передача неповнолітнього під нагляд батьків чи під нагляд педагогічного колективу;

-   відшкодування неповнолітнім, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, заподіяних майнових збитків;

-   направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення (на строк, що не перевищує трьох років).

Такі ж заходи застосовуються і до неповнолітнього, який вчинив злочин, у віці від 11 до 14 років. Коли дитина повторно, перебуваю­чи під наглядом батьків, скоїла злочин, особливо тяжкий, батьки можуть бути притягнуті навіть до кримінальної відповідальності за злісне невиконання своїх обов'язків з виховання дітей.

А от за скоєння злочинів дітьми до 11 років батьки можуть бути оштрафовані за невиконання обов'язків з виховання дітей.

Причини та мотиви вживання наркотиків неповнолітніми

1. Соціальні:

• неблагополучна сім’я (алкоголізм або наркоманія батьків, низький соціальний рівень, відсутність емоційного контакту, неповна сім’я);
• широке розповсюдження та зловживання психотропними речовинами в даній місцевості;
• активна пропаганда в засобах масової інформації (ЗМІ), напрямків молодіжної субкультури, пов’язаної із споживанням наркотиків і токсикантів (деякі стилі музики рейв, „кислотні напрямки”, джангл         і т.п.), завуальована пропаганда легалізації наркотиків, що проводиться окремими ЗМІ;
• неадекватна молодіжна політика, відсутність реальної програми дозвілля, зайнятості неповнолітніх;
• мешкання в районах із низьким майновим цензом (райони „міського дна”).

Для стану даного наркотичного сп'яніння характерні:

-        зниження інтелектуальних здібностей;

-        частішання подиху, пульсу;

-        почуття голоду, спраги, нудоти, блювоти, головного болю;

-        тремтіння всього тіла;

-        млява реакція на світло;

-        виникнення гострого страху або байдужості до навколишніх; галюцинації.

Також характерні стани веселощів, агресії.

При передозуванні:

-   загальмованість, сонливість, але з легким пробудженням;

-   язик - рожевий з білуватим нальотом;

-   сверблячка кінчика носа; чола; підборіддя.

Зовнішній вигляд неповнолітніх, які систематично вживають препарати опійної групи:

-        фізична виснаженість, апатія;

-        почервоніння обличчя, очей;

-        посилений блиск очей, розширення зіниць;

-        набряки вік, сосочків язика;

-        сухість шкіри;

-        виглядають старше своїх років;

-        шкірні покриви бліді з легким жовтяничним відтінком, сухі;

-        еластичність шкіри знижена;

-        пігментація шкіри в області ліктьових ямок, плеча, передпліч, кистей;

-        рубці від гнійних абсцесів;

-        вузькі зіниці ("шпилькова голівка");

-        запалі темні "доріжки" вен;

-        сліди уколів.

         Дії особи, яка схиляла певну особу до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, збувала ці засоби чи речовини споживачеві або брала участь у їх незаконних виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні з метою збуту або без такої мети, викраденні, привласненні, вимаганні чи заволодінні ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем чи розбою, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 315 і 307, 309, 308.